Організація, ведення й редагування традиційних каталогів

  Каталог — дійсний мозок бібліотеки, її пам'ять. Він зберігає зведення про кожне видання, що надійшло коли-небудь, у бібліотеку. У кожній бібліотеці для задоволення різних запитань читачів організується кілька каталогів.

 Каталоги служать читачам основним джерелом підбора літератури відповідно їх, потребам. Книги, необхідні читачам для наукової й виробничої роботи, підвищення їхнього ідейно-теоретичного рівня, більш глибокого орієнтування в питаннях літератури й мистецтва і т.п. Широта тематики, різноманіття видів творів друку, що складають фонд бібліотеки, а також істотні розходження запитів читачів обумовлюють необхідність створення складної системи каталогів, що відрізняються друг від друга й змістом відбитої у них літератури й своєю побудовою.

   Щоб уміти, користатися каталогами для вибору потрібних книг, періодичних видань, журнальних і газетних статей, спеціальних видів літератури, читачі повинні мати представлення про те, до якого каталогу їм потрібно звернутися, як він побудований, у якому порядку розташовуються в ньому описи окремих творів друку, що означають різного роду пояснювальні записи й ін.

  Протягом багатьох століть існування бібліотек складалася теорія й практика складання каталогів. Читачеві немає ніякої необхідності вникати в усі тонкості цієї складної й кропіткої роботи. Йому важливо опанувати тим мінімумом зведень про зміст і побудову каталогів, без яких не можна здійснювати вибір книг і матеріалів, необхідних для роботи. Потрібно сказати, що при складанні каталогів бібліотекар намагається уникати умовностей і прийомів, у яких можуть розбиратися тільки бібліотекарі й бібліографи. Однак той факт, що в каталогах бібліотеки одержують відображення твори друку, неоднорідні по змісту, читацькому призначенню і видавничому оформленню, викликає неминучу і поки непереборну складність побудови каталогів. Розвиток сучасної техніки, зокрема, комп'ютерів, використовуваних поки ще дуже недостатньо в інформаційній й довідково-бібліографічній роботі, відкриває величезні перспективи для побудови й використання каталогів у майбутньому.

  Каталог — це необхідна сполучна ланка між різнобічним по змісту фондом бібліотеки й читачем, якому з усього цього величезного фонду сьогодні, коли він прийшов у бібліотеку, потрібно установити наявність у бібліотеці визначеної, відомої йому книги чи підібрати книги по цікавлячому його питанню. Розкриваючи зміст бібліотечного фонду, каталоги служать читачеві джерелом вибору потрібних йому книг.

   Отже, при побудові бібліотечних каталогів бібліотека, прагнучи щонайкраще задовольнити запити читачів, здійснює в каталогах угруповання описів книг на основі найважливіших для читачів ознак змісту й оформлення книг.

      У методичному посібнику висвітлюються теоретичні, методичні, практичні, організаційні проблеми бібліотечної каталогізації. Зокрема визначено функції каталогів, їх види і форми, вимоги до каталогів, висвітлено етапи їх організації, правила ведення й редагування. Рекомендуються способи вивчення якості та ефективності використання каталогів. Значну увагу приділено науковій організації праці каталогізаторів. Методичні рекомендації призначені фахівцям наукових бібліотек освітянської галузі різних типів і видів: науково-педагогічних, наукових установ системи АПН України, інститутів післядипломної педагогічної освіти, вищих навчальних закладів педагогічного профілю I–IV р.а. Також ці методичні рекомендації можуть бути використані бібліотеками професійно-технічних і середніх загальноосвітніх навчальних закладів.